Добрий день, мої хороші!
Сьогодні мене просто «розпирає» від бажання похвалитися! Буває ж так, нахлине хвилею... А й справді, є ж чудовий привід! Я завершила свій бразильський віночок! УРА!Величезне СПАСИБІ Світлані, яка зробила для мене виняток і прийняла до спільного проєкту, коли він уже був закінчений. Тільки завдяки її чудовим Майстер-класам і роботам майстринь блогу «Бразильська вишивка» я наважилася на цю роботу! ДЯКУЮ всім РУКОДІЛЬНИЦЯМ, які брали участь у спільному проєкті! Дівчата, ви справжнє джерело НАТХНЕННЯ!
Попереду на вас чекає багато фото, а для тих, хто, як і я, любить читати історії створення робіт, трохи розповім, як це було.
Історія одного віночка
Ця історія розпочалася спекотного літнього дня... Відтоді минуло пів року.
Волею випадку (а нічого не буває випадково!) я потрапила в блог до Ніночки «Карусель рукоділля». Головоломно красиві роботи цієї майстрині для мене — джерело натхнення і творчих планів. (Сподіваюся, техніка крейзі-печворк у мене ще попереду.) І ось, на її панелі я побачила посилання на СП із бразильської вишивки у Світлани в «Затишному гніздечку». І мене «накрила друга хвиля» натхнення... Я побачила красу, яку вишила Світлана, і аж дух перехопило. Ось так буває: бачиш роботу і хочеш створити таку ж собі.
І ось результат цього «хочу» — сьогодні завершено останній стібок!
Світлано, я не втомлюся дякувати тобі! СПАСИБІ за твою душевну щедрість, ТАЛАНТ організатора і безкорисливість, з якою ти ділишся з нами своїми знаннями та вміннями!
Ця історія розпочалася спекотного літнього дня... Відтоді минуло пів року.
Волею випадку (а нічого не буває випадково!) я потрапила в блог до Ніночки «Карусель рукоділля». Головоломно красиві роботи цієї майстрині для мене — джерело натхнення і творчих планів. (Сподіваюся, техніка крейзі-печворк у мене ще попереду.) І ось, на її панелі я побачила посилання на СП із бразильської вишивки у Світлани в «Затишному гніздечку». І мене «накрила друга хвиля» натхнення... Я побачила красу, яку вишила Світлана, і аж дух перехопило. Ось так буває: бачиш роботу і хочеш створити таку ж собі.
І ось результат цього «хочу» — сьогодні завершено останній стібок!
Світлано, я не втомлюся дякувати тобі! СПАСИБІ за твою душевну щедрість, ТАЛАНТ організатора і безкорисливість, з якою ти ділишся з нами своїми знаннями та вміннями!
Уся робота — це винятково творчий процес. Я почала з тканини, яку сама відбілила, бо льон був незрозумілого зеленого кольору, а в результаті вийшов чудовий відтінок «яєчної шкаралупи».
Нитки — імпровізація. Бразильська вишивка в ідеалі виконується штучним шовком (віскозою), тож підбір я робила зі своїх «хомячих запасів». Вишивала здебільшого нитками «Туліп», але в пригоді стали й Madeira, і турецькі тонкі нитки.
Я навіть фарбувала нитки для (верхніх) квіточок ЖАСМИНУ, які за описом автора мали бути меланжевими (перехід від лавандового до сірого). Це був чистий експеримент-авантюра, адже нитка віскозна. Сподіваюся, мені вдалося!
Я навіть фарбувала нитки для (верхніх) квіточок ЖАСМИНУ, які за описом автора мали бути меланжевими (перехід від лавандового до сірого). Це був чистий експеримент-авантюра, адже нитка віскозна. Сподіваюся, мені вдалося!


«Родзинка» віночка — АФРИКАНСЬКІ РОМАШКИ! Дякую Ніночці за пораду: я вишила їх першими. Усі стібки були для мене новими, що й робило процес цікавішим. З пелюстками проблем не було, а от із серединкою я намучилася — усе мені колір не підходив... Ну, поки що буде так.
Дивовижна річ: там, де я думала будуть проблеми, усе вийшло чудово з першого разу. А от із простими ромашками довелося повозитися, постійно підбирала й переробляла нитки, поки не залишилася задоволена.
Навіть стрічку на першому етапі я перешивала, поки не підібрала потрібну нитку, колір та ідеальну гладь.
А ось і красуня РАНУНКУЛЮС! Він мене потішив: думала, будуть проблеми, а все вишилося напрочуд легко з першого разу. Так вдало купила тонку турецьку меланжеву ниточку, взяла її у дві нитки й отримала гарний букетик.
Віночок вийшов чималенький — помістився у п'яльці діаметром 26 см.
Я вишивала роботу на одному подиху, хоча процес розділився на два етапи. Перший, літній, — це стебла та листя. Другий, завершальний, припав на осінь-зиму.
Я вишивала роботу на одному подиху, хоча процес розділився на два етапи. Перший, літній, — це стебла та листя. Другий, завершальний, припав на осінь-зиму.
А перерва була з поважної причини, яка також опосередковано пов'язана з творчістю Світлани. Я відволіклася на створення картини стрічками «Погляд на світ». Саме у Світлани в блозі ми з донечкою побачили цю чудову Совушку! Це ще один привід сказати Світлані ВЕЛИЧЕЗНЕ СПАСИБІ!
Приємні Новини
Ой, похвалюся... Я ж встигла оформити картину «Погляд на світ» і взяти участь у міжнародному конкурсі інтернет-магазину «Совушка», де посіла 3 місце! Тепер у мене є такий гарний диплом!
Звичайно ж, побіжу хвалитися на 31-у зустріч із улюбленою творчою компанією «Рукодільного кафе»!